Понад два тижні тому Ладижинська виправна установа, що в селищі Губник, „прогриміла” по центральним каналам телебачення та у пресі. Журналісти розповіли про інцидент, що стався в колонії, коли шість засуджених нанесли собі тілесні ушкодження лезами від одноразових бритв. Що спонукало їх до такого вчинку – висловлювалися різні припущення. 

Про цей прикрий випадок розповіла читачам і „Ладижинська газета”. Втім скористалися ми Інтернет-ресурсами, на зміст яких далеко не завжди можна покладатися повністю. Тому сьогодні ми пропонуємо нашим читачам розмову із Віталієм Усенком, виконуючим обов’язки начальника Ладижинської виправної установи №39, який розповів, що ж в дійсності сталося там 17 серпня:

- З 10 серпня я виконую обов’язки начальника Ладижинської виправної колонії №39, - говорить Віталій Юрійович. -  Раніше працював та й до цього часу формально є на посаді першого заступника начальника Стрижавської установи. Зараз йде процедура затвердження мене на посаду начальника виправної колонії у Ладижині. Виконуючим обов’язки установи в Ладижині мене призначили в зв’язку з тим, що її начальник - Ігор Олійник  - пішов на пенсію. Зараз я живу в Стрижавці, але знімаю квартиру у Ладижині. Переїхав сюди з сім’єю.

Як відомо, Ладижинська виправна колонія має найвищий ступінь режиму утримання ув’язнених. У секторі максимального рівня безпеки, на сьогоднішній день, у нас утримуються 65 осіб, засуджених до довічного ув’язнення, рецидивісти та засуджені за тяжкі злочини: вбивства, вбивства на замовлення, розбій тощо. Всього в установі утримуються 620 осіб.

Інцидент у колонії 17 серпня, можливо, виник тому, що деяких засуджених негативної спрямованості не влаштовувала зміна керівництва в установі. З чим це пов’язано – мені важко сказати, можливо тому, що серед засуджених поширюється негативна інформація про співробітників виправних установ, яка не відповідає дійсності.

Спілкуватися засуджені із зовнішнім світом, звісно, мають право. Втім, їм заборонено мати мобільні телефони. Для телефонних розмов ми маємо спеціально встановлені таксофони „Укртелекому”, якими засуджені Ладижинської колонії мають право спілкуватися, відповідно до існуючих норм і положень, один раз на місяць до 15 хвилин.

Інцидент 17 серпня стався при проведенні вечірньої перевірки. Його розпочали засуджені, які утримуються на дільниці посиленого контролю. У камерах цієї дільниці утримуються злісні порушники режиму установи. Сюди потрапляють ті засуджені, які порушують встановлені правила, не бажають працювати, мають заборонені речі, споживають наркотики тощо.

Тоді одному з засуджених було зроблено зауваження за нетактовну поведінку, застосування нецензурних слів на адресу співробітників установи після чого він намагався схопити за одяг молодшого інспектора через віконце, через яке подається їжа. На зауваження заспокоїтися він не відреагував. У камері утримуються четверо засуджених. При проведенні перевірки, за діючими правилами, черговий бере картки засуджених та перевіряє особу кожного з них. При відкритті камери один з засуджених розламав одноразовий станок для гоління та розпочав наносити собі на лівому передпліччі порізи. Вони були незначні – був зачеплений тільки верхній покрив шкіри.

-Як ви можете пояснити такі дії засудженого?

-Цей засуджений має поведінку негативного спрямування. Думаю, пов’язане це з тим, що в нього дуже великий термін перебування за гратами. Тому він під себе намагається здобути більше авторитету серед засуджених. Після того, як цей засуджений наніс собі тілесні ушкодження лезом, він розпочав кричати, що тут, у камері б’ють та вбивають, хоча цього вечора проти жодного засудженого співробітники не застосовували спецзасобів та мір фізичного впливу. Ще звертаю увагу на той факт, що з чотирьох засуджених, які перебували у камері, та на очах яких все відбувалося, не підтримали ініціатора інциденту. Засуджені, які почали різати себе лезами від бритв (всього пошкодили себе шість осіб) перебували у інших камерах. Вони не знали, що відбувається насправді, та відреагували так лише через те, що чули крики засудженого, якого нібито б’ють.

- Чи були направлені тілесні ушкодження, які наносили собі засуджені, на те, щоб позбавити себе життя?

- Звісно ні. Це була демонстрація протесту проти режиму утримання, проведення елементарних перевірок, встановлених правилами. Працівники установи, згідно з цими правилами, вимагають, дотримання засудженими встановленого режиму. Втім часто навіть елементарні вимоги деякими засудженими не виконуються. Наприклад, в камерах буває брудно, панує антисанітарія. А ще шкодить здоров’ю перш за все тих, хто перебуває там. Усі шість засуджених нанесли собі незначні порізи. Усім одразу була надана необхідна медична допомога черговим фельдшером: він обробив рани йодом та наклав тугі пов’язки. Ніхто з засуджених не потребував хірургічного втручання та допомоги. Однією з вимог засуджених було зустрітися з начальником виправної колонії, тобто зі мною. Адже я зараз виконую його обов’язки. Наступного ранку я вже провів бесіди з усіма засудженими, які взяли участь у цьому інциденті. Я вислухав претензії засуджених по деяких питаннях побутового утримання. Втім, всі ці питання вирішуються. А основною причиною, яка штовхнула засуджених на нанесення собі тілесних ушкоджень виявилося, те що хтось повідомив їм неправдиву інформацію, що з новим начальником колонії в установу приїде спецназ, тобто умови утримання засуджених у Ладижинській виправній колонії стануть жорсткішими. Не відомо та з якої причини така інформація була поширена, але, як я знаю, в Україні і останні п’ять років взагалі в жодну колонію спецназ не вводився. Такі міри застосовуються лише в колоніях, де виникають масові безпорядки. В Ладижинській установі масових безпорядків не було. Тому загони спецназу навіть і не планувалося вводити. Побували у нас і журналісти з „Газети по-українськи”, каналу „ICTV”. А також Сергій Танасков, правозахисник з Міжнародної ліги захисту прав засуджених. Крім цього в колоній побував представник Вінницької обласної прокуратури, який наглядає за додержанням законів при виконанні судових рішень. Перевірку проводили і представники Державного Департаменту України з питань виконання покарань. Усі вони поспілкувалися із засудженими, співробітниками установи та дослідили справжні причини інциденту. Думаю, що коментарі відносно інциденту у Ладижинській колонії з боку Дмитра Гройсмана, координатора Вінницької правозахисної групи, не відповідають дійсності перш за все через його необізнаність. Адже він навіть не був після цього інциденту в установі. Він навіть неправильно називає імена, прізвища засуджених та співробітників установи.

- При Ладижинській виправній колоній № 39, як відомо, існує середня школа, в якій засуджені мають змогу отримати середню освіту. Розкажіть скільки зараз засуджених проходять навчання та які їхні успіхи.

- 1 вересня в нашій установі, як і у звичайній середній школі пройшло свято першого дзвоника. Близько 80 засуджених навчаються у 9,10 та 11-му класах. Навчають їх семеро вчителів з Ладижинської ЗОШ №1. Напередодні 1 вересня ми провели з ними зустріч, в якій брав також участь і директор цієї школи та завідуючий відділом освіти. Навчаються засуджені, звісно, за власним бажанням, уроки проходять у другій половині дня. На час навчання у школі засуджені звільняються від роботи. У минулому році один з засуджених-випускників нашої школи подав документи на вступ до вищого навчального закладу. Для цього йому потрібно було пройти тестування. Так його результат виявився досить високим – 185 балів. Дистанційне навчання у такому випадку можливе. Наш засуджений бажає вступити до технічного вузу. А так як його родичі подали документи у декілька вищих навчальних закладів, а результат тестування досить високий, думаю, він обере найкращий для себе вуз. Можливо й на свободу цей засуджений вийде раніше відбуття повного терміну ув’язнення та займе гідне місце в суспільстві.